Я Олексій - продуктовий дизайнер, що живе у Швеції, родом з Харкова. Мене тягне до фундаментальної, трохи хаотичної частини роботи - перетворювати «ми ще не впевнені» на те, чим люди справді можуть користуватися.
Як я тут опинився
Я не мріяв стати дизайнером змалку. У шістнадцять, щойно після школи й без жодного уявлення, чого хочу, я вступив до Харківського медичного університету - мав туманні мрії про медичну робототехніку і здебільшого просто намагався знайти себе. За два роки зрозумів, що медицина - не моє. Але водночас помітив, до чого мене весь цей час тягнуло: я вів університетські соцмережі, готував презентації, монтував відео - непомітно сповзав у бік дизайну, навіть не називаючи це так.
Тож я нарешті назвав речі своїми іменами. Покинув медичний заради Computer Science в IT STEP University - найближчого до дизайну, що тоді міг знайти. Почав із графічного дизайну, зрозумів, що хочу, аби люди користувалися моєю роботою, а не просто дивилися на неї, - і перейшов до UX/UI. Потім захотів впливати на сам продукт, а не лише на його екрани, - і став продуктовим дизайнером. Щокроку я гнався за трохи більшим впливом.
Як я працюю
Моя справжня суперсила - не інструмент, а те, що я не ставлю собі бар'єрів у голові. Я не вирішую наперед, що чогось не зможу. Я розбираюся, як це зробити, і досягаю реального результату, навіть якщо на це потрібен час. «Я цього ще не навчився» завжди перемагає «я не можу».
Ще я вірю, що дизайн має бути інклюзивним. На цій планеті дуже багато людей, і ти проєктуєш не лише для себе - саме тому існує проєкт на кшталт Inclusive RSVP. І я не сприймаю інклюзивність та цілі бізнесу як протиставлення: найцікавіша робота - там, де ці дві речі сходяться.
Найбільше пишаюся Візором. Невелика команда, без фінансування й гарантій - лише ідея, амбіції та вперта віра в себе. Усе вдалося, і я досі тішуся результатом.
Поза екраном
Поза полотном я безнадійно закоханий у техніку та її історію. Коли я виїжджав з України, міг узяти лише кілька речей, і мені довелося лишити невелику колекцію старого заліза в нашому домі на Харківщині - Nintendo Wii, низку старих PlayStation, маленьку серію ранніх айфонів, починаючи з 3G, та інші скарби. Досі за нею сумую.
А ще мене захоплюють процедурні симуляції - що, мабуть, помітно, якщо трохи поблукати цим сайтом. Вважаю Dwarf Fortress однією з найлегендарніших речей в історії геймдеву, і я провів сотні годин у No Man's Sky, просто дрейфуючи між планетами й вивчаючи місцеву живність. Маленький живий світ на цьому сайті - моє невеличке освідчення в любові до всього цього.
Якщо щось із цього відгукнулося - або ти просто хочеш потеревенити про старі консолі - напиши.